Професійними називаються захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці — професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії. Класифікація професійних хвороб побудована за етіологічним принципом з урахуванням шкідливого виробничого фактора, який спричинив розвиток хвороби.
Професійні хвороби виникають внаслідок впливу на організм несприятливих чинників виробничого середовища. Клінічні прояви часто не мають специфічних симптомів, і лише інформація про умови праці хворого дозволяє встановити приналежність виявленої патології до категорії професійних хвороб. Лише деякі з них характеризуються особливим симптомокомплексом, обумовленим своєрідними рентгенологічними, функціональними, гематологічними і біохімічними змінами. Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує.
Найбільше визнання одержала класифікація за етіологічним принципом. Виходячи з цього, виділено п`ять груп професійних захворювань:
1) ті, що зумовлені дією хімічних чинників (гострі і хронічні інтоксикації, а також їх наслідки, що перебігають з ізольованим або поєднаним ураженням різних органів і систем);
2) зумовлені дією пилу (пневмоконіози-силікоз, силікатози, металлоконіози, пневмоконіози електрозварників і газорізальників, шліфувальників, наждачників тощо);
3) зумовлені дією фізичних чинників: вібраційна хвороба; захворювання, пов`язані з дією контактного ультразвуку, - вегетативний поліневрит; зниження слуху за типом кохлеарного невриту - шумова хвороба; захворювання, пов`язані з дією електромагнітних випромінювань і розсіяного лазерного випромінювання; променева хвороба; захворювання, пов`язані зі зміною атмосферного тиску - декомпрессійна хвороба, гостра гіпоксія; захворювання, що виникають при несприятливих метеорологічних умовах - перегрів, судомна хвороба, облітеруючий ендартериїт, вегетативно-сенситивний поліневрит;
4) зумовлені перенапруженням: захворювання периферичних нервів і м`язів - неврити, радикулополіневрити, вегетосенситивні поліневрити, шийно-плечові плексити, вогетоміофаоцити, міофасцити; захворювання опорно-рухового апарату - хронічні тендовагініти, стенозуючі лігаментити, бурсити, ерикондилит плеча, деформуючий артроз; координаторні неврози - писальний спазм, інші форми функціональних дискінезій; захворювання голосового апарату - фонастенія і органу зору - астенопія і міопія;
5) зумовлені дією біологічних чинників: інфекційні і паразитарні - туберкульоз, бруцельоз, сап, сибірка, дисбактеріоз, кандидамікоз шкіри і слизових оболонок, вісцелярний кандидоз тощо.
Поза цією етіологічною систематикою перебувають професійні алергічні захворювання (кон`юнктивіт, захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма, дерматит, екзема) і онкологічні захворювання (пухлини шкіри, сечового міхура, печінки, рак верхніх дихальних шляхів). Розрізняють також гострі і хронічні професійні захворювання.
Розрізняють професійні захворювання від впливу хімічних речовин (свинець, ртуть, марганець, бензол і ін), виробничого пилу (кремнієва, вугільна та ін), різних фізичних факторів виробничого середовища (шум, вібрація, іонізуюча радіація і ін), несприятливих метеорологічних умов (висока температура та ін), змін атмосферного тиску (знижений або підвищений тиск), фізичних перенапруг і травматизації. Професійними хворобами можуть бути також деякі інфекційні та паразитарні захворювання (наприклад, бруцельоз у працюючих з інфікованими тваринами).
У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит, хімічних речовин - отруєння.
До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри (дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м'язового апарату, захворювання органів дихання тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар, який при обстеженні хворого обов'язково враховує його трудову діяльність.
Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хвороби, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хвороба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними рекомендаціями.
Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігати вже через 2-3 роки. У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника ( високої температури, випромінювання тощо) і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або порушують інші правила безпеки, може виникнути так зване гостре професійне отруєння або захворювання.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її відіграють кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих ; умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.
Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, грунті.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.
Дотримання законодавства, гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників – дають змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників усіх галузей.
Якщо немає свідомого розуміння кожним працюючим того, що ціна неякісного виконання своїх професійних обов’язків є надзвичайно високою (травми, захворювання та навіть смерть), створення безпечних умов праці не вирішить проблему професійних захворювань.
Треба завжди пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони, гігієни праці та промислової безпеки стане запорукою збереження найціннішого в світі – людського життя.
Бажаємо роботодавцям – всіляко сприяти і створювати на підприємстві здорову робочу атмосферу та всі умови для професійного росту працівників та, щоб праця кожного завжди була безпечною, приносила задоволення та забезпечувала достатній рівень життя!