У цій статті проаналізую останні зміни до законодавства України, підписані Президентом України (набирали чинності з 09 липня 2017 року та з початку 2018 року), що мають на меті покращити захист права дітей на належне утримання (аліменти).

Прийняття останніх змін повинно призвести до створення дієвих механізмів, які унеможливлюватимуть злісним неплатникам аліментів використовувати передбачені механізми для ухилення від сплати аліментів, затягувати розгляд судових справ, а також сплачувати необґрунтовано малий їх розмір.

Зміни у правовому статусі аліментів

Змінено правовий статус аліментів: відтепер аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Останні лише отримують та використовують їх від імені дітей.

Той з батьків, який проживає з дитиною наділяється правом самостійно ставити перед судовими органами питання щодо обрання форми стягнення аліментів: у твердій грошовій сумі або у вигляді від конкретної частки від доходу іншого з подружжя. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.

Розмір аліментів

З урахуванням останніх змін мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити  на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до цього було 30%).

Наприклад, у 2018 році на дитину до 6 років мінімальний розмір аліментів становитиме 746 грн/місяць, на дитину від 6 років – 930 грн/місяць.

Новацією стало врахування при призначенні аліментів наявність грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Звертає на себе увану те, що законодавець не конкретизував суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, платника аліментів, стягувача і самої дитини.

Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.

Зазначене нововведення є прогресивним, особливо в умовах сьогодення, коли отримання заробітної плати у конвертах, інших неофіційних доходів є дуже поширеними явищами.

Але в будь-якому разі, призначаючи аліменти суд має виходи із того, щоб їх розмір був достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судовий наказ на стягнення аліментів

Ще одним нововведенням сімейного та процесуального законодавства є розширення можливості застосування  спрощеної процедури для отримання рішення про стягнення аліментів.

Так, стягнення аліментів може здійснюватися у наказному проваджені. Зокрема визначено, що той з батьків, з яким проживає дитина (діти) має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.28

Суть наказового провадження у порівнянні із стандартним зверненням до суду із позовом (позовне провадження) полягає у значно спрощеному та більш оперативному розгляді питання по суті. Так після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання.

Аліменти можуть бути призначені у розмірі чверті доходу на одну дитину9, третини доходу – на двох дітей, половини – на трьох і більше дітей. При цьому в будь-якому разі розмір аліментів, що стягується в наказному провадження обмежується 10 прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Так, наприклад, у 2018 році на одну дитину до 6 років максимальний розмір аліментів становитиме 14920 грн./місяць, на дитину від 6 – 18600 грн./місяць. До вказаних змін в наказному провадженні можна було стягнути лише 30% розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Зміна розміру аліментів

У зв’язку із прийняттям зазначеного Закону виникає абсолютно логічне питання щодо того як змінити розмір аліментів, якщо визначений до цього судом їх розмір є меншим від законодавчо встановленого мінімального розміру (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Також виникають часто питання чи здійснюється така зміна аліментів автоматично, а також чи можна змінити розмір аліментів в наказовому провадженні, шляхом звернення до суду за видачею судового наказу.

Відповідно до Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути змінений.

Підставами для зміни розміру аліментів є наступні обставини:

1. Зміна матеріального стану платника або одержувача аліментів (наприклад, перехід на іншу більш оплачувану роботу, або навпаки – звільнення з роботи, втрата стабільного джерела доходів).
2. Зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів (наприклад, одруження вдруге, народження у новому шлюбі дітей).
3. Інші випадки передбачені Сімейним кодексом України.

Прийняття Верховною Радою України рішення щодо внесення останніх змін до законодавства в частині встановлення нового мінімального рівня аліментів слід розглядати тим випадком, що дозволяє звернутися до суду щодо зміни їх розміру.

Ініціювати питання зміни розміру аліментів може як платник, так і одержувача.

Чи можлива зміна аліментів в наказовому провадженні

У Сімейному кодексі України зазначено, що підставою розгляду судом питання щодо зміни розміру аліментів має бути відповідний позов. Тобто сімейне законодавство прямо вказує на розгляд питання щодо зміни розміру аліментів в позовному провадженні, а не через судовий наказ.

Додатково проаналізуємо ще процесуальні норми українського законодавства. Так судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто судовий наказ видається лише при первісному зверненні про стягнення аліментів, а не у випадку, коли судом було призначено аліменти, а вже згодом ініціюється їх зміна.

Якщо ж звернутися до суду просто із вимогою про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів, то суд скоріш за все прийме рішення про відмову у прийнятті судового наказу, оскільки у спорi мiж тими ж особами про той же предмет i з тих же пiдстав вже ухвалено судове рішення.

Чи передбачена автоматична зміна розміру аліментів

Якщо виплата аліментів здійснюється за участю третьої особи, то досить часто виникає питання чи не повинна така третя сторона автоматично здійснити дії спрямовані на автоматичне збільшення розміру аліментів.

Зміна розміру аліментів при їх утриманні з платника за місцем роботи

Відповідно до положень Сімейного кодексу України особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати. На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти.

Враховуючи, що утримання із заробітної плати здійснюється виключно на підставі заяви та у розмірі, що визначений у виконавчому листі, суб’єкт виплати заробітної плати не має прямих повноважень щодо зміни розміру аліментів.

Отже зміна одержувачем розміру аліментів здійснюється шляхом подання відповідного позову до платника аліментів. При цьому, вважаємо, що перед судом варто ініціювати питання про призначення збільшеного розміру не з моменту подачі позовної15 заяви, а саме з часу набуття останніх змін щодо збільшення мінімального розміру аліментів – 08 липня 2017 року.

Поділ спільної сумісної власності у разі неутримання дитини

Вперше в українському законодавстві запроваджено механізм можливості відходу від презумпції рівності часток у спільній власності у разі ухилення одного із подружжя від участі в утриманні дітей.

Суд при вирішенні питання про поділ майна між подружжям має право зменшити частку у спільній сумісній власності того з подружжя, хто ухилявся (ухиляється) від обов’язку утримувати своїх дітей.

Іншими словами за допомогою перерозподілу часток між подружжям, на користь того з батьків, хто самостійно здійснює утримання дитини, законодавець дозволяє забезпечити додаткову матеріальну компенсацію такій особі.