У 2017 році було внесено зміни в законодавство та запроваджено в дію Єдиний реєстр боржників. Як же це впливає на реєстрацію нерухомого майна та забезпечення прав стягувачів боргів?

Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  роз’яснює питання, що стосуються державної реєстрації нерухомості, власник якої внесений до Єдиного реєстру боржників.

База даних про боржників ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню (продажу, даруванню, внесенню в статутний капітал юридичної особи та ін.) боржниками майна.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Не вносяться до реєстру відомості щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, боржники, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржники за рішеннями немайнового характеру.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

- прізвище, ім'я, по батькові, дата народження боржника — фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;

- найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

- найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;

- номер виконавчого провадження;

- категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документа до суду, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Звретаємо увагу криворіжців, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо  заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

У цьому випадку державний реєстратор, до якого звернувся заявник, зобов’язаний в день звернення заявника повідомлти зазначений в реєстрі боржників орган державної виконавчої служби про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

Єдиний реєстр боржників є відкритим та загальнодоступним. Перевірити інформацію у реєстрі можна за посиланням http://erb.nais.gov.ua/#/search-debtors

Тому за для уникнення негативних наслідків для отримувачів послуг з реєстрації нерухомості перед зверненням до суб’єкта державної реєстрації із заявою, що передбачає відчуження нерухомості, рекомендуємо  перевірити відомості Єдиного реєстру боржників.

Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей ( мається на увазі дітей до 18 років) та за заявою одного з подружжя, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (27.07.2010), підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена органом державної реєстрації актів цивільного стану за нотаріально засвідченою або прирівняною до нотаріально засвідченої заявою одного з подружжя, якщо актовий запис про розірвання шлюбу вже складено за заявою другого з подружжя на підставі рішення суду про розірвання шлюбу або на підставі пункту 3 частини першої статті 107 Сімейного кодексу України до набрання чинності цим Законом, у разі якщо така особа не може з поважної причини особисто з’явитися до державного органу реєстрації актів цивільного стану

Строки розірвання шлюбу

У разі розірвання шлюбу без рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, якщо вона не була відкликана.

Якщо подружжя через поважну причину не може з’явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.

Якщо подружжя не зявилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яке набрало законної сили, може проводитись незалежно від строку, що минув після його постановлення.

Місце державної реєстрації розірвання шлюбу

Державна реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них .

Вугледарський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби звертає увагу громадян, що статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено початок примусового виконання рішення, згідно з яким встановлено наступне:

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

1. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
• стягнення аліментів;
• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

1. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
   1. Під час пред’явлення виконавчого документа до виконання подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні – копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду – копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

1. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

1. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
   1. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

1. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Вугледарське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомляє, що є можливість передплати журнал «Безпека праці на виробництві», який поширює пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, профілактику травматизму та профзахворювань, а також здійснення Фондом соціального захисту застрахованих осіб. Також у журналі надається практична допомога в організації, розробленні та впровадженні профілактичних заходів з безпеки виробництва, запобіганні виробничому травматизму, забезпеченні здорових і безпечних умов праці; рекомендації спеціалістам служб охорони праці, методична допомога керівникам підприємств, де немає спеціаліста з охорони праці, поради та консультації, практика та досвід.

Індекс журналу – 37850.  Ціна передплати на місяць – 56 грн. 48 коп.; на півроку – 336грн. 88 коп.;  на рік – 677грн. 76 коп.  Передплатити журнал можна у будь-якому поштовому відділенні.