Продовжуємо знайомитись зі змінами в законодавстві про примусове виконання рішень судів та інших органів.
Що робити, якщо стягувачів декілька, а отриманих грошових сум недостатньо, щоб задовольнити всі їх вимоги. В даному випадку державний виконавець керується черговістю задоволення таких вимог, встановленою Законом України «Про виконавче провадження». Пріоритетними визначені вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потім – вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами, наступна черга – це стягнення заборгованості по різноманітним соціальним виплатам, а після задоволення перелічених вимог, задовольняються всі інші.
На жаль мають місце випадки, коли у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутні доходи у вигляді заробітної плати чи пенсії, за рахунок яких можливо виконати рішення суду. У такому разі після проведення всіх заходів примусового виконання виконавчий документ повертається стягувачу. Необхідно розуміти, що у цьому випадку виконавчий документ може бути пред’явлений повторно.
Законом визначені строки пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання. Можна констатувати, що новий Закон України «Про виконавче провадження» суттєво змінив такі строки. Якщо раніше у стягувача був рік для пред’явлення виконавчого документу до відділу державної виконавчої служби, то тепер документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років. Виключення передбачене для посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган. Ці документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання в обмежений термін - протягом трьох місяців.
Закон України «Про виконавче провадження» передбачає певні обов’язки учасників процесу примусового виконання рішень. Зрозуміло, що для ефективного застосування норм закону, необхідно встановлення відповідальності за їх невиконання або порушення. Зрозуміло, що більшість випадків настання відповідальності передбачені для боржника: це відповідальність за ненадання декларації про доходи і майновий стан чи зазначення в такій декларації неправдивих відомостей, відповідальність за неповідомлення про зміну місця проживання або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця.
Крім того, вперше передбачена відповідальність за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника установами, де він отримує дохід.
Стягнення за перелічені порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» передбачені статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З прийняттям нового закону, який ми обговорюємо, змінився і порядок розгляду таких адміністративних справ. Тепер накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.
Примусово виконуються і рішення, якими не стягуються грошові кошти, а боржники зобов’язуються вчинити певні дії, наприклад, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. За невиконання таких рішень зобов’язального характеру збільшились розміри штрафних санкцій. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вугледарський міський відділ
державної виконавчої служби
Головного територіального
управління юстиції
у Донецькій області